top of page
зображення_viber_2022-11-25_10-03-19-155.webp
dlya_vas_batki2.webp

Абетка порад для батьків

 

А - аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.

Б - будьте толерантними під час розмови з дитиною.

В - вас запитують - уважно слухайте, давайте відповіді.

Г - говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

Д - дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.

Е - економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано - на все свій час.

Є - єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

Ж - життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером чи плеєром.

З - з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

І - ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

К - купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

Л - любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

М - мистецтво - це не лише телебачення, преса та Інтернет.

Н - не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», - просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.

О - обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.

П - поважайте думки дитини.

Р - радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.

С - стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т - творчий потенціал дитини розвивайте.

У - успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

Ф - фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.

X - хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.

Ц - цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.

Ч - частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

Ш - шум - це ворог здоров'я дитини.

Щ - щастя і радість дітей - у ваших руках.

Ю - юнацький вік - це найкращий період у житті дитини.

Я - якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад.

ЯК
ГОТУВАТИ ДОМАШНІ
ЗАВДАННЯ

domsovetof.ru.jpg

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

6. Між уроками роби перерви.

7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.

8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. 

9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.

10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам’ятати матеріал.

11. Складай план усної відповіді.

12. Перевіряй себе

​

Рекомендації вчителям

super-teacher.jpg

Правила, яких має дотримуватися вчитель щодо невстигаючих учнів

​

  • Не ставте невстигаючого учня в несподівану ситуацію «запи­тання — відповідь»; дайте учневі можливість підготуватися та обмір­кувати відповідь.

  • Бажано, щоб учень відповідав не усно, а письмово.

  • Засвоєння великого за обсягом, різноманітного складного матеріалу не давайте відраду; розділіть його на окремі інформацій­ні шматки і подавайте поступово, в міру засвоєння.

  • Не примушуйте невстигаючих учнів відповідати новий, тіль­ки-но засвоєний на уроці матеріал; відкладіть опитування на нас­тупний урок, дайте учневі можливість опрацювати його вдома.

  • Шляхом правильної тактики опитувань і заохочень (не лише оцінкою, а й зауваженнями типу «відмінно», «молодець», «розумни­ця» тощо) формуйте в учня впевненість у власних силах, у своїх знаннях, у можливості вчитися; ця впевненість допоможе учневі в екстремальних, стресових ситуаціях іспитів, контрольних, олімпіад тощо.

  • Тактовно оцінюйте невдачі учня, адже він сам дуже болісно їх сприймає.

  • Під час підготовки відповіді давайте час для перевірки та виправлення написаного.

  • Якомога менше відволікайте учня, його увагу, створюйте спокійну, а не неврозну обстановку.

Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

 

• Ретельно вивчайте матеріал.

• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.

• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.

• Потрібно добре виспатися в ніч перед перевіркою знань.

• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати заздалегідь, приходьте на урок незадовго до початку.

• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

png-transparent-school-child-boy-school-child-face-class.png
3nomj6pvjd.jpg

         КОДЕКС ЧЕСТІ УЧНЯ

​

- Вчитися не заради оцінки, а для здійснення гуманних, патріотичних цілей і досягнень.

- Направляти свою навчальну діяльність на глибоке оволодіння знаннями з основ наук, бути ініціативним, самостійним, найповніше виявляти себе.

- Дотримуватися вимог школи, правил внутрішнього розпорядку, гідно вести себе.

- Бути ввічливим у спілкуванні з товаришами, учителями, старшими людьми, шанобливо ставитися до батьків.

- Турбуватися про молодших.

- Виявляти милосердя.

- Дбати про пристойний зовнішній вигляд, власну гігієну.

- Не допускати куріння, не вживати спиртних напоїв, наркотичних засобів.

  Що таке толерантність?

​

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

16.jpg

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

​

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

​

163a33b85c0b8a8c190d9de1c51db568.jpg

Поради батькам під час війни

Під час війни діти потребують особливої уваги з боку батьків. Страх, тривога та нервове напруження – ці почуття особливо впливають на дитячу психіку.

У спільноті «Дитячий психолог» фахівці розповіли, як підтримати та заспокоїти дитину під час війни, щоб зменшити наслідки психологічної травми.

1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.

2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.

Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.

3. Діти потребують тактильності.

Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.

4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.

Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх - це нормально.

5. Прислухайтеся до дітей.

Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.

6. Спостерігайте за грою дитини.

Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.

7. Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.

Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).

8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.

Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.

9. Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.

Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.

10. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:

- можна рвати або зминати папір;

- гра в «паперові» сніжки;

- можна «боксувати» м’яку подушку;

- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);

- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;

- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.

Всеукраїнська інформаційна кампанія «16 днів проти насильства»

Пропонуємо для перегляду , відеоролики, виготовлені Управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації, «Фортеця безпеки» та «Дорожня карта для постраждалої: куди звернутися, і як це зупинити». Означені матеріали можна знайти за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1Yvk_6AOrD4sdD8EYNqKz6CmSSq_ptaFJ/view

https://drive.google.com/file/d/1VG-3nf1yz8MePa2PkCwODA3tYtBAvvoc/view?usp=drive_web

​

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ

ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

 

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

Процедура подання  (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1.     Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2.     На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

            3.     Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

            4.     До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

          5.     Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

  1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

  2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

  3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

  4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

bottom of page